Колись не можливо було купити одяг у крамницях, бо їх навіть не було. Тому все шили. Бідні люди самостійно за допомогою голки. Більш заможні, замовляли модисткам, у них були швацькі машинки та різноманітне приладдя.
Напередодні жіночого свята співробітники музею створили виставку «Майстерня модистки» на якій представлені швацькі машинки: Singer Manufacturing Company (1870 р); заводу «Госшвеймашинка» (20-ты рр. XX ст.); Подольського механічного заводу (ІІ пол. XX ст.); німецька Seidel & Naumann (70-ті рр. XIX ст.); картинки з модних журналів XIX ст. та інші речі що використовували для пошиву одягу.
Пропонуємо до вашої уваги невеличкий екскурс у історію створення і розвитку швацьких машинок.
Найперший проект швацької машинки був придуманий ще у XV ст. геніальним винахідником Леонардо да Вінчи.
У 1755 році Карл Вейзенталь запатентував свій варіант ручної швацької машинки. Пристрій виробляв такі ж стібки, як при ручному шитті. 1830р. французом Бартелемі Тимон'є був створений більш удосконалений пристрій, він же відкрив першу у світі швацьку фабрику.
У 1845 р. американець Еліас Хоу винайшов човновий стібок. Через 9 років Іссак Мерит Зінгер з адвокатом Вільямом Кларком зареєстрували компанію IM Singer & Co.
Інженер Зінгер переглянув усю концепцію роботи швацького обладнання. Голка у його машинці переміщувалася вертикально, а полотно тканини розташовувалося горизонтально і притискалося до верстаку спеціально сконструйованою «лапкою». Весь механізм приводився у дію ногою за допомогою педалі, і руки швачки залишалися вільними. Зінгер уперше продумав систему змінних деталей. Тепер кожний власник машинки міг придбати необхідні запчастини і здійснити ремонт самостійно.
Крім того Зінгер проявив незвичайні здібності маркетолога: розміщував рекламу у пресі, на програмках театральних вистав, на релігійних брошурах. Крамниці приймали участь у різноманітних ярмарках та виставках, на яких продукцію торговельної марки «Зінгер» рекламували молоді та привабливі дівчата. Починаючі з 1855 року швацьку машинку можна було купити на виплат.
На ринок Російської імперії фірма вийшла у 60-ті рр. XIX ст. В 1902 році у підмосковному Подольську побудували завод, на якому вироблялися машинки з логотипом «Зингеръ» та написом «Поставщик Двора Его Императорского Величества». У 1914 році Російська імперія займала друге місце у світі зі збуту швацьких машин (на першому – США). У 1923 році назву «Зінгеръ» було змінено на «Госшвеймашинку», а у 1931 році – Подольський механічний завод (ПМЗ).
Виставка знаходиться на ІІ поверсі музею, вхід вільний!
