В музейній роботі так буває часто: приходиш зранку, а на тебе чекає сюрприз, як правило, приємний. Так було й цього разу коли Сергій Васильович Лук'яненко приніс невеликий пакуночок: його жінка, Лілія Володимирівна, передала для музею унікальні для нашого краю речі – дві румунські сорочки. Свого часу вона привезла їх із с. Діброва, що біля Солотвино Закарпатської області 97 % населення в цьому краї складають румуни.
Одна сорочка пошита із досить товстого льняного полотна та оздоблена ніжною вишивкою в техніці «насилування» та «вічко». Вражають майстерно виконані «брижи», які утворюють складні варіації завдяки різним інтервалам між стібками. Оздоблені «брижами» плечі та виріз горловини роблять сорочку майже повітряною, не зважаючи на грубість полотна. Почуття легкості створюють часто зібрані рюші. Окрему увагу привертають манжети, вишиті геометричними візерунками по «брижах». Раніше сорочка мала підточку, що добре видно по існуючому подолу. Друга сорочка не менш цікава. Вона пошита з тонкої тканини типу сатин та оздоблена цікавим мереживним комірцем.
Безперечно, сорочки стануть окрасою музейної колекції народного одягу та милуватимуть око наших відвідувачів. Дякуємо дарувальникам за свідоме ставлення до минулого!
