Сьогодні нашому музею виповнюється 108 років.
15 (28) грудня 1913 року в культурному житті Миколаєва відбулась важлива подія – було відкрито міський природничо-історичний музей. Основою його зібрання стала унікальна природнича колекція Е.П. Францова, подарована місту його спадкоємцями. В ній були представлені зразки мінералів, опудала птахів, риб, тварин, корали, губки, гербарії тропічних рослин та багато інших цікавих речей.
Процесом створення міського музею опікувалася комісія, до складу якої увійшли депутати місцевої думи на чолі з юристом, археологом-аматором С.І. Гайдученком. Музей розмістився в орендованому будинку по вул. Малій Морській, 11 (ріг вул. Великої Морської). Городяни із захопленням розглядали першу експозицію, багато з них відгукнулись на пропозицію С.І. Гайдученка сприяти поповненню історичної колекції нового музею. В перші роки існування музейну колекцію поповнили численні подарунки – археологічні знахідки з Ольвії, етнографічні матеріали, побутові речі міських жителів, зразки холодної та вогнепальної зброї, документи, фотографії, моделі кораблів. У червні 1918 р. до фондосховищь надійшла колекція військового музею 58-го Празького піхотного полку.
Незважаючи на бурхливі події революції та громадянської війни, музей не тільки зберіг свої експонати, а продовжував поповнюватися новими надходженнями. Згодом невелике приміщення вже не могло вмістити всю колекцію, тому на її базі було створено два музеї - історико-археологічний та природничий.
В період нацистської окупації та Другої світової війни музей продовжував працювати. На жаль, музейним співробітникам не вдалося повністю зберегти археологічні матеріали. В листопаді 1943 р. значну частину ольвійської колекції німці вивезли до Кенігсбергу, подальша доля цих експонатів невідома.
У листопаді 1950 р. відбулося об’єднання історичного та природничого музеїв, зараз це МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ, розташований в історичному комплексі «Старофлотські казарми», один з найбільших в Україні. У 18 – ти залах представлено більше 10 000 експонатів, які відображають природно-екологічні особливості краю та історію північно-причорноморських земель від кам’яної доби до сьогодення.
